Останнім часом все більше надходить макетів для друку, підготовлених за допомогою графічного онлайн редактора Canva (https://canva.com), в його безкоштовній версії. Макети красиві, але, на жаль, не завжди можуть бути прийняті до друку внаслідок не відповідності технічним вимогам до макетів. Саме тому, починаємо розглядати питання правильної підготовки макетів для друку в онлайн – редакторі Canva. В цьому коротенькому майстер – класі ми розглянемо ключові кроки для правильної підготовки макетів для друкованої продукції за допомогою безкоштовної версії популярного графічного онлайн редактора Canva. Ви дізнаєтеся, як обирати відповідний формат, налаштовувати розміри та обрізку, дотримавшись вимог друкарні щодо розміру макету та розташування важливих елементів.
Буклет – це та сама листівка, тобто, аркуш паперу, складений на кілька частин. Якщо щільність паперу до 200 г/м2, то може використовуватись лише фальцовка (тобто, складування), а якщо папір цупкіший, то використовується біговка (створення спеціальної канавки) та фальцовка Найбільш популярний у наших маркетологів – євробуклет, тобто аркуш паперу А4 (210х297 мм), складений в намотку на 3 частини. На фото його дуже легко впізнати. Для правильної підготовки макета застосовуються всі вимоги, що перераховані до макетів листової продукції, але з деякими особливостями: Як вже зазначали, розмір стандартного аркушу А4 210х297 мм, при фальцуванні вздовж короткої сторони на 3 частини з врахуванням товщини паперу виходять 3 частини розміром 100х210 мм, 99х210 мм, 98х210 мм. Тому, при проектуванні макету слід враховувати, що кожна частина має різний розмір. Також, слід обов’язково враховувати, що обладнання для фальцування/біговки має технічно допустиму похибку, тобто, важливі елементи (текст, логотипи тощо) мають бути розташовані не ближче ніж до 4 мм до лінії фальцу.
Розуміємо, що для дизайнерів – початківців вимоги до макетів здаються занадто складними. Тим більше, що на курсах чомусь не розповідають про макетування друкованої продукції, а орієнтують на цифрові зображення. Спробуємо трошки розповісти про особливості.
Будь – яка друкарська машина друкує палітрою CMYK, а не RGB. Тому, макети й приймаються в палітрі CMYK. Коли готовий макет виводиться на пластини робиться кольороподіл на тріаду та отримуються 4 пластини. Якщо ж якійсь елемент не в кольоровій палітрі CMYK, то процесор машини, яка виводить пластини його просто не побачить та на його місці буде пустота. Друкар, який друкує, не бачить, що за макет надійшов від дизайнера та дуже важко щось побачити на аркуші, де, зазвичай від 4 до 48 різних макетів. Таким чином, просто отримаєте браковану продукцію, а вини друкарні в цьому не буде жодної. В деяких випадках в офсетних друкарських машинах можуть використовуватись фарби палітри Pantone, тобто, замість стандартної тріади завантажується фарба Pantone. Це одразу збільшує вартість продукції тому що: вартість 1 кг фарби Pantone вища за вартість звичайної фарби, тираж буде друкуватись окремо від інших, друкарську машину треба підготувати – вимити до та після. Тому, радимо використовувати фарби Pantone для міжнародних компаній, для яких важливо, щоб був однаковий колір логотипу в усіх куточках світу. А для локальних компаній – то зайво витрачені гроші. Не подобаються зображення в Інтернеті з високою пікселізацією, коли замість частини обличчя незрозумілий прямокутник? Саме тому просимо використовувати зображення в макетах з роздільною здатністю не менше 300 dpi. Для широкоформатного друку можливо 150 dpi. З приводу розміру макетів та межі безпеки по периметру макету. Кожне друкарське та післядрукарське обладнання має похибку. Така похибка залежить від самого обладнання та становить 0,3-0,5 мм. Спробуємо змоделювати найгіршу ситуацію, коли все обладнання вирішило використати цю похибку: друк на одній стороні + 0,5 мм, друк на іншій стороні +0,5 мм, це вже тільки при друці похибка 1 мм, порізка так само з обох сторін дасть + 1 мм, загалом це вже 2 мм. А потім ще потрібна біговка, яка вже може бути на відстані 2,5 мм від запроектованого місця. А там текст! Некрасиво? Хоча все відповідає Технічним умовам. Тому, простіше правильно підготувати макет, тоді не буде проблем, навіть, якщо буде повстання машин. Використання ефектів (лінза, прозорості тощо) робить макет набагато привабливішим, але в той же час може створити проблему при друці – ефект може не сприйматись растровим процесором машини. Бо чіткої уніфікації їх немає. Однакові ефекти, навіть, мають різну назву в різних програмах. Тому й просимо – всі ефекти зводити в растрове зображення разом з тлом. Тоді проблем не виникне. Аналогічне стосується тексту – просимо переводити в криві/вектор/об’єкти.
Якщо макет має й растрові зображення, й векторні об’єкти, краще підготувати окремо растрові зображення в редакторі растру, а векторні – у векторному, а потім накласти один на одне, зберегши в форматі .pdf. Якщо робите макет в невідомому безкоштовному онлайн редакторі, то краще зберегти його в форматі tiff з дотриманням вимог щодо розміру та роздільної здатності. Якби це дивно не виглядало, але друкарня дійсно не знає правильних реквізитів вашої компанії. Коли надходить макет з номером телефону +380000000000, то він й буде надрукований. Ані репрограф, ані друкар, ані різчик справді не знають, що там має бути. Може різко сказано, але з такими випадками теж зустрічаємось: надсилається готовий макет, який відповідає технічним вимогам, друкується, а потім висуваються претензії щодо номерів телефонів, адрес, прізвищ тощо. Будь ласка, при затвердженні макету, уважно дивіться текст та реквізити. З приводу перевірки орфографії – так, така послуга у нас доступна, але це – окрема послуга, яка оплачується додатково, оскільки для цього запрошується спеціаліст – кандидат філологічних наук.
