Розуміємо, що для дизайнерів – початківців вимоги до макетів здаються занадто складними. Тим більше, що на курсах чомусь не розповідають про макетування друкованої продукції, а орієнтують на цифрові зображення. Спробуємо трошки розповісти про особливості.
Будь – яка друкарська машина друкує палітрою CMYK, а не RGB. Тому, макети й приймаються в палітрі CMYK. Коли готовий макет виводиться на пластини робиться кольороподіл на тріаду та отримуються 4 пластини. Якщо ж якійсь елемент не в кольоровій палітрі CMYK, то процесор машини, яка виводить пластини його просто не побачить та на його місці буде пустота. Друкар, який друкує, не бачить, що за макет надійшов від дизайнера та дуже важко щось побачити на аркуші, де, зазвичай від 4 до 48 різних макетів. Таким чином, просто отримаєте браковану продукцію, а вини друкарні в цьому не буде жодної. В деяких випадках в офсетних друкарських машинах можуть використовуватись фарби палітри Pantone, тобто, замість стандартної тріади завантажується фарба Pantone. Це одразу збільшує вартість продукції тому що: вартість 1 кг фарби Pantone вища за вартість звичайної фарби, тираж буде друкуватись окремо від інших, друкарську машину треба підготувати – вимити до та після. Тому, радимо використовувати фарби Pantone для міжнародних компаній, для яких важливо, щоб був однаковий колір логотипу в усіх куточках світу. А для локальних компаній – то зайво витрачені гроші. Не подобаються зображення в Інтернеті з високою пікселізацією, коли замість частини обличчя незрозумілий прямокутник? Саме тому просимо використовувати зображення в макетах з роздільною здатністю не менше 300 dpi. Для широкоформатного друку можливо 150 dpi. З приводу розміру макетів та межі безпеки по периметру макету. Кожне друкарське та післядрукарське обладнання має похибку. Така похибка залежить від самого обладнання та становить 0,3-0,5 мм. Спробуємо змоделювати найгіршу ситуацію, коли все обладнання вирішило використати цю похибку: друк на одній стороні + 0,5 мм, друк на іншій стороні +0,5 мм, це вже тільки при друці похибка 1 мм, порізка так само з обох сторін дасть + 1 мм, загалом це вже 2 мм. А потім ще потрібна біговка, яка вже може бути на відстані 2,5 мм від запроектованого місця. А там текст! Некрасиво? Хоча все відповідає Технічним умовам. Тому, простіше правильно підготувати макет, тоді не буде проблем, навіть, якщо буде повстання машин. Використання ефектів (лінза, прозорості тощо) робить макет набагато привабливішим, але в той же час може створити проблему при друці – ефект може не сприйматись растровим процесором машини. Бо чіткої уніфікації їх немає. Однакові ефекти, навіть, мають різну назву в різних програмах. Тому й просимо – всі ефекти зводити в растрове зображення разом з тлом. Тоді проблем не виникне. Аналогічне стосується тексту – просимо переводити в криві/вектор/об’єкти.
Якщо макет має й растрові зображення, й векторні об’єкти, краще підготувати окремо растрові зображення в редакторі растру, а векторні – у векторному, а потім накласти один на одне, зберегши в форматі .pdf. Якщо робите макет в невідомому безкоштовному онлайн редакторі, то краще зберегти його в форматі tiff з дотриманням вимог щодо розміру та роздільної здатності. Якби це дивно не виглядало, але друкарня дійсно не знає правильних реквізитів вашої компанії. Коли надходить макет з номером телефону +380000000000, то він й буде надрукований. Ані репрограф, ані друкар, ані різчик справді не знають, що там має бути. Може різко сказано, але з такими випадками теж зустрічаємось: надсилається готовий макет, який відповідає технічним вимогам, друкується, а потім висуваються претензії щодо номерів телефонів, адрес, прізвищ тощо. Будь ласка, при затвердженні макету, уважно дивіться текст та реквізити. З приводу перевірки орфографії – так, така послуга у нас доступна, але це – окрема послуга, яка оплачується додатково, оскільки для цього запрошується спеціаліст – кандидат філологічних наук.